Уряд «зрушив» у реформі будівельного ринку, але натикається на спротив, сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інетрв’ю Радіо Свобода.

Про цю реформу він згадав у контексті роботи Національної ради реформ, виконком якої очолює Міхеїл Саакашвілі.

«Рада реформ представляє свою роботу, показує свої напрацювання. Ми залучаємося до деяких напрацювань… Ми вже зрушили у реформі будівельного ринку і ліквідації, на мою думку, найбільшого корупційного монстра в будівельному ринку – ДАБІ. Готовий законопроєкт поданий у Верховну Раду. Сподіваюся, що ми докладемо максимум зусиль разом з депутатський корпусом, щоб вже у вересні цей закон був ухвалений, і ми про цей будівельний жах забули», – сказав голова Кабінету міністрів.

Читайте також: Нова Держінспекція містобудування. Чи поменшає корупції в будівельній галузі після реформи?​

При цьому, за словами Шмигаля, реформа просувається повільніше, ніж планувалося, через «доволі великий спротив».

«Корумповані сфери завжди створюють певний спротив. І тому, коли є ідея зробити реформу, то завжди ставиш такі маячки часові так, як тобі це хотілося би зробити, в надії, що суспільство і всі люди будуть докладати до цього максимум зусиль. Всім же ж хочеться отримати якісну виправлену ситуацію, без корупції. Але, на жаль, не всім. Є моменти, коли є спротив на різних рівнях при підготовці документів, при їх просуванні, наприклад, у Верховну Раду, при юридичній експертизі», – зазначив прем’єр-міністр.

При цьому, за словами Шмигаля, до обговорення долучаються і представники будівельного ринку, які можуть внести свої побажання до законопроєкту про реформу.

«В 17 законодавчих актах передбачається внесення змін, передбачається персональна відповідальність суб’єктів діяльності на будівельному ринку. Чого не було досі, що давало змогу спричиняти ось такі порушення і породжувало корупцію», – каже він.

В липні 2020 року Кабінет міністрів України заявив про початок роботи нового Реєстру будівельної діяльності в рамках реформи містобудування. Навесні уряд вже повідомляв про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції і створення нових органів, які мають розділити її функції.
…

На відновлення тимчасово непідконтрольної Києву частини Донецької і Луганської областей України знадобиться близько 10 мільярдів доларів. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) заявив радник президента України з економічних питань Олег Устенко. За його словами, це приблизно 5-7% ВВП країни.

«Попередня оцінка – це близько 10 мільярдів доларів, які будуть потрібні для відновлення непідконтрольної території. Йдеться про 5-7% нашого ВВП», – зазначив Устенко.

На думку радника президента, необхідно створити фонд, зокрема і на гроші донорів для того, щоб відновлювати тимчасово окуповані території після їх реінтеграції.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей із усіх його боків, майже 30 тисяч – поранені.
…

На розгляді Антимонопольного комітету наразі перебуває чотири справи про набуття контролю над акціонерним товариством «Мотор Січ», заявляє пресслужба АМКУ 7 серпня.

За повідомленням, комітет зокрема досліджує вплив транзакцій щодо цієї компанії на конкуренцію на ринках, на яких працює «Мотор Січ». 

Крім того, АМКУ розслідує продаж акцій товариства, здійснений без його дозволу.

«Не дивлячись на те, що вчора покупець акцій ПАТ «Мотор Січ» відкликав заяви про надання дозволу на концентрації, АМКУ продовжує здійснювати дослідження питання набуття акцій ПАТ «Мотор Січ» без отримання дозволу АМКУ, розпочате за власною ініціативою. АМКУ в межах повноважень буде проведена оцінка продажу стратегічного підприємства «Мотор Січ» на відповідність конкурентному законодавству», – заявляє комітет.

Читайте також: Пристрасті навколо «Мотор Січі»: китайський інвестор, американський чинник, український олігарх і державна таємниця

За заявою, АМКУ планує вжити «жорстких заходів» в разі виявлення порушень.

Дочірня компанія китайської Beijing Skyrizon і DCH Group українського бізнесмена Олександра Ярославського 4 серпня спільно подали нову заяву в Антимонопольний комітет України (АМКУ) про купівлю акцій підприємства «Мотор Січ», повідомила цього тижня Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd на Шанхайській фондовій біржі. Про це також 5 серпня інформувала DCH Group.

Акції «Мотор Січ» перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі.

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.

 
…

Міжнародні резерви України зросли до 28,8 мільярда доларів, повідомив Національний банк.

У липні золотовалютний запас зріс на 300 мільйонів доларів.

«Зростання резервів упродовж минулого місяця зумовлене насамперед успішним розміщенням урядом єврооблігацій», – пояснили в НБУ.

Водночас у липні попит на валюту на міжбанківському валютному ринку дещо перевищував пропозицію, тому Національний банк відновив інтервенції з продажу валюти для згладжування надмірних коливань. За місяць регулятор продав майже 500 мільйонів доларів. При цьому в окремі дні ситуація на валютному ринку дозволила купити 130 мільйонів доларів.

«Поточний обсяг міжнародних резервів покриває 4,9 місяців майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду і Національного банку», – заявили в регуляторі.

У липні змінилося керівництво НБУ. На початку місяця у відставку подав Яків Смолій, який заявив про тиск. На його місце прийшов Кирило Шевченко. На тлі зміни очільника регулятора відбувалася девальвація національної валюти.
Золотовалютні резерви України продовжують триматися на рівні осені 2012 року.

…

Троє сенаторів США – Тед Круз, Том Коттон і Рон Джонсон – у листі керівництву німецької компанії Fährhafen Sassnitz попередили про можливість застосування санкцій у  випадку, якщо вона продовжить надавати матеріально-технічну допомогу проєкту «Північний потік-2». Лист, відправлений 5 серпня, цитує німецьке видання Handelsblatt.

Компанія Fährhafen Sassnitz керує портом Мукран. Там зберігаються труби, необхідні для завершення прокладання дном Балтійського моря російського газопроводу. Також цим портом імовірно користуватимуться судна, які братимуть участь у будівництві.

«Якщо ви продовжите надавати товари, послуги і підтримку проєкту «Північний потік-2», ви зруйнуєте майбутнє фінансове становище своєї компанії», – мовиться у листі. Сенатори стверджують, що як тільки судна «Академік Черський» і «Фортуна», які перебувають у порту, почнуть прокладати труби дном моря, німецька компанія потрапить під санкції США.

Минулого року Круз відправляв схожого листа керівництву швейцарської компанії Allseas, судна якої займалися укладанням труб. Це сталосяс після того, як США ухвалили законопроєкт, який передбачає санкції проти власників трубоукладачів. Allseas тоді вийшов з проєкту, відтоді спорудження газопроводу так і не відновилося.

Нові санкції проти компаній, які допомагають реалізації «Північного потоку-2», зараз розглядають у Конгресі США. Формально вони ще не вступили в силу, проте держсекретар Майк Помпео раніше дав зрозуміти, що США можуть накласти необхідні санкції, скориставшись вже наявними законами.

Сполучені Штати виступають проти завершення проєкту «Північний потік-2», – трубопроводу з Росії до Німеччини – заявляючи, що він загрожує енергетичній безпеці Європи, роблячи її залежною від Росії. У Німеччині з таким трактуванням не згодні, Берлін неодноразово заявляв, що не приймає екстериторіальних санкцій.

Коли відновлять спорудження газопроводу – наразі неясно. У четвер стало відомо, що російська компанія «Межрегионтрубопроводстрой» (МРТС) не має наміру надавати баржу «Фортуна» для добудови газопроводу. При цьому МРТС не є власником судна, а орендує його.

 
…

Національний банк України встановив на 7 серпня курс 27 гривень 68 копійок за долар, це на 2 копійки менше за офіційний курс на сьогодні.

На українському міжбанківському валютному ринку торги відкрилися на рівні 27 гривень 65–67 копійок за долар, а закрилися на позначках 27 гривень 67–69 копійок за долар, свідчать дані Finance.ua.

«На торгах по долару відчувається невелика перевага попиту, що призводить до того, що деякі угоди відбуваються навіть у межах рівнів близько 27.70 гривні», – відзначали експерти сайту «Мінфін» станом на 15:00.

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Зроблена 1 липня заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище.

Після призначення головою НБУ Кирила Шевченка девальвація національної валюти прискорилася. Нижній параметр нового коридору міжбанківський ринок знаходить переважно без активної участі Нацбанку.
…

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки
…

На українському міжбанківському валютному ринку гривня за одну сесію 5 серпня відіграла майже тижневе падіння проти долара. За даними Finance.ua, торги завершилися на рівні 27 гривень 65–67 копійок за долар, це майже дорівнює котируванням, зафіксованим минулої середи, 29 липня, – 27 гривень 62,5–64,5 копійки за долар.

Упродовж усієї сесії 5 серпня національна валюта посилювалася – зі стартового рівня 27 гривень 76–79 копійок за долар. Почалося це зростання гривні ще 4 серпня, коли значення сягали 27 гривень 85–88 копійок за долар.

«Виходив НБУ. Купив близько 20 мільйонів доларів по 27,67. Це утримує котирування від подальшого просідання», – відзначали станом на 14:00 експерти сайту «Мінфін», які відстежують перебіг торгів.

Наразі фахівці не мають однозначного пояснення причин зростання національної валюти.

Національний банк України встановив на 6 серпня курс 27 гривень 70 копійок за долар, це одразу на 12 копійок менше за офіційний курс на 5 серпня.

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Зроблена 1 липня заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище.

Після призначення головою НБУ Кирила Шевченка девальвація національної валюти прискорилася. Впродовж кількох останніх сесій регулятор показав учасникам ринку нові орієнтири – НБУ продав минулого тижня понад 300 мільйонів доларів за курсом дещо нижче від 28 гривень за долар. Нижній параметр нового коридору міжбанківський ринок знаходить переважно без активної участі Нацбанку.
…